Глобальна торгова система: розвиток інститутів, правил, інструментів СОТ - Циганкова Т.М.

Вступ

В системі регулювання міжнародних торговельно-економічних відносин, інтенсивне формування якої відбувається в останні десятиріччя, можна виділити п’ять взаємопов’язаних рівнів: корпоративний (переважно транснаціональних корпорацій у вигляді засуджуваних заходів обмежувальної ділової практики), національний (реалізація торгових політик країн), міжнаціональний (застосування преференційних або протекціоністських заходів між окремими країнами, що не є членами інтеграційних угрупувань), наднаціональний (здійснення спільних торговельних заходів країн-членів інтеграційних угод), глобальний – використання в торговельній практиці широкого спектру правил та принципів, що є результатом багатосторонніх домовленостей в межах міжнародних організацій, сферою діяльності яких є сприяння розвитку та регулювання міжнародної торгівлі. При цьому глобальний рівень регулювання міжнародних торговельно-економічних відносин в сучасних умовах інтернаціоналізації об’єктивно стає пріоритетним, визначаючим можливості і межі застосування регулятивних інструментів на інших зазначених рівнях.

За період самостійного розвитку зовнішньоторговельних відносин Україна опанувала механізм національного та міжнаціонального регулювання міжнародної торгівлі. В стадії формування знаходиться і механізм торговельно-економічного співробітництва України на глобальному рівні. Цей процес абсолютно справедливо пов’язується зі вступом країни до Світової організації торгівлі як інституціональної форми глобальної торгової системи.

Розвиток сучасної світової системи торгівлі, яка за своїми ключовими параметрами, такими як кількість членів – 145, обсяг регульованого світового експорту – 95%, охоплення торговельних сфер (товари, послуги, права інтелектуальної власності), стала вже дійсно глобальною, суттєво впливає на механізми формування торговельних політик країн, їх зміст, методи реалізації, а отже і на увесь соціально-економічний розвиток національних господарств. Україна, знаходячись на основному етапі приєднання до Світової організації торгівлі також адаптує своє законодавство, технології створення і втілення в життя торговельної політики, вивчає потенційні можливості і загрози участі в СОТ, визначає пріоритети міжнародного торговельно-економічного співробітництва. В цьому контексті виключно важливим є розуміння не тільки основних інституційно-методичних засад регулювання міжнародної торгівлі, а й існуючих уніфікованих міжнародних правил торгівлі, напрямів їх вдосконалення, а також процесуальних механізмів функціонування системи.

На сьогодні документами СОТ регулюються правила торгівлі товарами, послугами, сільськогосподарською продукцією, текстилем та одягом, інтелектуальною власністю. Уніфіковано торговельні правила використання захисних заходів, стандартів і технічних бар’єрів, розроблен і вдосконалюється механізм розв’язання торговельних суперечок. В процесі розробки знаходяться документи, які вже в недалекому майбутньому будуть регулювати торговельні аспекти конкурентної політики, міжнародного інвестування, охорони навколишнього середовища, трудових питань, електронної комерції, функціонування регіональних інтеграційних угруповань.

Одним із стратегічних напрямів зовнішньоекономічної політики України, її інтеграції у наднаціональні та глобальні структури і процеси, безумовно, є вирішення комплексу завдань, які виникають у процесі приєднання до Світової організації торгівлі. Досвід країн з перехідною економікою, які стали членами цієї організації після 1995 року переконливо свідчить про те, що після вступу до СОТ актуальною є проблема компетентності урядовців всіх рівнів, підприємців та обізнаності населення в цілому щодо сучасних правил міжнародної торгівлі, процесуальних механізмів функціонування СОТ, які в значній мірі будуть визначати можливості адекватного удосконалення регуляторної політики уряду і впливати на динаміку соціально-економічного розвитку країни.

Метою представленої на суд читачеві монографії є дослідження сучасних елементів глобальної системи торгівлі в контексті розвитку інститутів, правил, інструментів її основної організаційної форми – СОТ, а тому кожний напрям багатосторонньої координації розглядається в трьох аспектах – ретроспектива, сучасний стан, перспектива. Визначена мета обумовила логіку дослідження та структуру монографії.

Перший розділ містить характеристику еволюції інституційних засад та основних принципів регулювання міжнародної торгівлі. Аналіз розвитку інститутів глобальної торгової системи зосереджено як на організаційному механізмі функціонування СОТ, так і на системі багатосторонніх угод щодо регулювання міжнародної торгівлі.

Найбільшим, як за складом розглядаємих питань, так і за обсягом є другий розділ, в якому досліджуються існуючи на сьогодні уніфіковані правила міжнародної торгівлі товарами (ГАТТ 1994) і послугами (ГАТС), а також торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС).

Третя частина роботи присвячена аналізу існуючих процесуальних механізмів СОТ, таких як процес вступу в організацію, ведення дво- та багатосторонніх переговорів, врегулювання торгових суперечок, огляд торговельної політики, а також існуючих проблем процесуального характеру та пропозицій і напрямів їх розв’язання.

Четвертий розділ стосується перспективних сфер багатосторонньої гармонізації, пов’язаних з торгівлею. В ньому досліджується стан, проблеми та перспективи взаємопогодженого міжнародного регулювання торгівлі та інвестицій, торгівлі та конкурентної політики, а також пов’язаних з торгівлею проблем охорони навколишнього середовища.

П’ята частина цієї монографії має назву “Україна і Світова організація торгівлі”, а її зміст обумовлен проблематикою переваг та недоліків системи світової торгівлі, умов і наслідків приєднання до організації країн з перехідною економікою, процесу приєднання України до СОТ.

Особливістю цієї роботи є її інтернаціональний характер, оскільки, по-перше, більшість авторів – викладачів і аспірантів кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету – є випускниками сертифікатної програми “Торгова політика і комерційна дипломатія” Центру торгової політики і права (Оттава, Канада), а решта – випускниками аналогічної спільної українсько-канадської програми при факультеті міжнародної економіки і менеджменту КНЕУ; а по-друге, канадські колеги, серед яких з вдячністю хочеться назвати професорів і дослідників Майкла Харта (Michael Hart), Ентоні ВанДузера (Anthony VanDuzer), Браяна Томліна (Brian Tomlin), Крістофера Мола (Christopher Maule), Лору Річі Доусон (Laura Ritchie Dawson) та керівництво і персонал Центру – Вільяма Даймонда (William A.Dymond), Філіпа Рурка (Philip M.Rourke), Мартіну Філіпсон (Martina Philipson), Ілону Бартман (Ilona Bartman), які надали по-справжньому унікальну можливість користування сучасними інформаційними джерелами з цієї проблематики, презентувавши кафедральній бібліотеці подбірку книжок та матеріали досліджень Центру за різними проблемами міжнародної торгівлі, а також запровадивши спільно з КНЕУ курс дистанційного навчання.

Окрему подяку колектив авторів висловлює декану факультету міжнародної економіки і менеджменту, завідувачу кафедри міжнародного менеджменту КНЕУ професору Лук’яненку Д.Г. за ініціативу створення українсько-канадської програми дистанційного навчання “Комерційна дипломатія” і трансформації наявного науково-методичного потенціалу кафедри в магістерську програму “Міжнародна торгівля”.

Найбільшу вдячність висловлюємо ректору Київського національного економічного університету професору Павленко А.Ф. за постійну підтримку в роботі, конструктивну допомогу і увагу до питань вдосконалення і перспективного розвитку такого актуального для України напрямку інтеграції у світове господарство яким є співробітництво з СОТ та розвиток міжнародної торгівлі, цінні поради та сприяння в написанні і виданні цієї монографії.

Колектив авторів сподівається, що монографія стане певним внеском у краще розуміння сучасних тенденцій розвитку інститутів, правил, інструментів СОТ та перспектив глобальної системи торгівлі в цілому.



 

Created/Updated: 25.05.2018

stop war in Ukraine

ukrTrident

stand with Ukraine