Інформаційний маркетинг - Єжова Л.Ф.

Складові ПЗ, що підлягають захисту

Правові проблеми ускладнюються тим, що ПЗ має дві складові — матеріальну і нематеріальну, кожна з яких потребує окремого підходу.

До матеріальної складової ПЗ належать матеріальні об’єкти — носії, на яких записано комп’ютерну програму або базу даних (дискети, CD-ROM і т.п.), а до нематеріальної — авторське право. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право і право власності на матеріальний об’єкт, в якому виражений виріб, не залежать одне від одного. Таке «розщеплення» ПЗ говорить про те, що право власності на «рукопис» (початковий або об’єктний код), утілений в об’єктивній формі (дискеті, CD-ROM і т. п.), належить особі, що заплатила за виконану роботу, тобто роботодавцеві. «Рукопис» завжди виконується в одному примірнику, і роботодавець володіє правом власності на такий матеріальний об’єкт.

Оскільки переважна більшість ПЗ реалізується кінцевому користувачеві через ланцюжок посередників (дистриб’юторів і дилерів), то права, якими вони повинні володіти, будуть відрізнятися з урахуванням того, що ПЗ може бути придбаним з двома цілями.

  • Для подальшого перепродажу кінцевому користувачеві. У цьому випадку посередник ураховує у себе ПЗ як товар, отриманий за договором купівлі-продажу. Авторський договір укладати в такому разі не потрібно, оскільки об’єктом передачі є не авторське право, а матеріальний об’єкт — товар.

2. Для включення в програмний продукт власного виготовлення. У цьому випадку дистриб’ютор або дилер вважається виробничим підприємством, а продукт його виробничої діяльності реалізується як продукція власного виготовлення. Тоді крім договору купівлі-продажу потрібно укладати й авторський договір про передачу прав на внесення змін певного обсягу в придбане ПЗ.



 

Created/Updated: 25.05.2018

stop war in Ukraine

ukrTrident

stand with Ukraine