Фінанси (теоретичні основи) - Грідчіна М.В.

4.2. Ризики, що беруться до страхування

У різних сферах господарської діяльності (промислове виробництво, інвестування, фінансова діяльність) можуть виникнути найхарактерніші для них види ризиків, пропонованих до страхування на страховому ринку. Разом з тим на практиці окремому виду діяльності властивий набір взаємно пересічних ризиків, що називається комплексом ризиків. Об'єднання ризиків за родом діяльності дає змогу проаналізувати ситуацію з ризиками загалом, а також щодо конкретної галузі господарства.

Під промисловими ризиками розуміють загрозу завдання збитку підприємству і третім особам унаслідок порушення нормального ходу виробничого процесу, а також загрозу ушкодження або втрати виробничого устаткування і транспорту, руйнування будинків і споруд у результаті впливу таких зовнішніх чинників, як сили природи чи злочинні дії.

Для промислового виробництва найсерйознішим і таким, що часто зустрічається, є ризик виникнення відмов у роботі машин і устаткування, що може спричинити аварійну ситуацію.

Це може статися на промислових об'єктах у результаті подій такого характеру:

• природного — землетрус, повінь, зсуви, ураган, смерч, удар блискавки, шторм (на морі), виверження вулкана тощо;

• техногенного — знос будинків, споруд, машин і устаткування, помилки при його проектуванні або монтажі, злочинні дії, помилки персоналу, ушкодження устаткування при будівельних і ремонтних роботах, падіння літальних апаратів або їхніх частин та ін.;

• змішаного — порушення природної рівноваги в результаті техногенної діяльності людини.

До страхування приймаються ризики зазнати збитків від такого:

• вибуху в результаті витоку газу й утворення гарячої газоповітряної суміші;

• пожежі;

• поломки машин і устаткування;

• завдання шкоди навколишньому середовищу у процесі виробництва при витоках і викидах в атмосферу отруйних речовин, при пожежах, вибухах, забрудненні акваторії Світового океану і т. ін.;

• завдання шкоди персоналу внаслідок виникнення аварійної ситуації на підприємстві, від вимушеного безробіття в результаті зупинки виробництва;

• завдання майнової і фізичної шкоди третім особам у результаті вибуху або поширення отруйних речовин за межі підприємства;

• зменшення обсягів виробництва продукції, зупинки виробництва, прямих втрат прибутку і непрямих фінансових наслідків для підприємства внаслідок аварії або поломки устаткування.

Під екологічним ризиком розуміють імовірність настання цивільної відповідальності за завдання шкоди навколишньому середовищу, а також життю і здоров'ю третіх осіб. Він є складовою промислового ризику і може виникнути у процесі будівництва й експлуатації виробничих об'єктів.

Під шкодою навколишньому середовищу розуміють забруднення або знищення лісових, водних, повітряних і земельних ресурсів (наприклад, у результаті пожежі або будівельних робіт), забруднення біосфери і сільськогосподарських угідь.

Шкода здоров'ю населення виражається у вигляді збільшення захворюваності і смертності.

Цивільна відповідальність за завдання в процесі виробництва шкоди третім особам (юридичним і фізичним) виникає при аваріях, які справили шкідливий вплив на навколишню територію.

Наслідки аварії в цьому разі можна розподілити на найближчі (безпосередня шкода у вигляді руйнування будинків і споруд, забруднення території, травмування і загибель людей та ін.) і віддалені (довгострокове забруднення ґрунту, водних та інших природних ресурсів і подальший вплив такого забруднення на здоров'я людей).

Інвестиційні ризики пов'язані з можливістю недоодержання або втрати прибутку під час реалізації інвестиційних проектів. Об'єктом ризику є майнові інтереси інвестора, який вкладає свої кошти.

Інвестиційні ризики включають різні за природою ризики і класифікуються залежно від особливостей реалізації проекту і способу залучення коштів. У загальному випадку виокремлюють:

• кредитні ризики;

• ризики, що виникають на першій стадії інвестиційного проекту і пов'язані з можливим незавершенням проектувальної або будівельно-монтажної частини проекту, а також виявленням дефектів після приймання об'єктів в експлуатацію. Серед них виділяють технічні ризики, що включають сукупність будівельно-монтажних й експлуатаційних ризиків;

• ризик виявлення технічних помилок у проекті;

- ризики, що виникають внаслідок неправильного оформлення юридичних прав власності (або оренди) на земельну ділянку й об'єкти нерухомості, а також дозволу на будівництво;

- ризик перевищення кошторису внаслідок збільшення вартості будівництва;

• підприємницькі ризики, пов'язані з другою стадією інвестиційного проекту;

• міждержавні ризики.

Кредитні ризики пов'язані з можливим неповерненням суми кредиту і відсотків за його обслуговування. Виникають з різних причин: незавершення будівництва, зміна ринкової і загальноекономічної ситуації, недостатня маркетингова підготовка інвестиційного проекту, надзвичайні події.

Для кредитора має значення не тільки сам факт повернення суми кредиту і відсотків, а й терміни повернення. Затримка призводить до фактичного зменшення прибутковості виданого кредиту, а з урахуванням інфляції й упущеної вигоди — і до збитків. Тому кредитори розрізняють ризик прямих збитків у разі неповернення суми кредиту або його частини, і ризик непрямих збитків, пов'язаний з економічними наслідками для кредитора затримки з погашенням боргу. Фінансовими заходами зниження кредитного ризику є одержання фінансових гарантій і страхування.

Різновидом кредитного ризику є відсотковий ризик, що виникає в тому разі, якщо кредит отриманий під плаваючу процентну ставку, яка прив'язується до міждержавних фінансових кредитних інструментів, що змінюють свою вартість у часі.

Відсотковий ризик виникає і тоді, коли відсоткова ставка за кредитом визначається залежно від зміни світових економічних показників на дату одержання кредиту.

Технічні ризики супроводжують будівництво нових об'єктів і їх подальшу експлуатацію. Вони можуть бути складовою промислових, підприємницьких і інвестиційних ризиків.

Серед технічних вирізняють будівельно-монтажні й експлуатаційні ризики:

• втрати або ушкодження будівельних матеріалів і устаткування внаслідок несприятливих подій — стихійного лиха, вибуху, пожежі, злочинних дій тощо;

• недоліки функціонування об'єкта внаслідок помилок при проектуванні і монтажу;

• заподіяння фізичної шкоди персоналу, зайнятому на будівництві об'єкта.

Ризик невиконання післяпускових гарантійних зобов'язань пов'язаний з можливими збитками підрядчика, що приймає на себе гарантійні зобов'язання із забезпечення його безперебійної експлуатації протягом гарантійного терміну.

Розрізняють внутрішні й зовнішні підприємницькі ризики. Зовнішні ризики пов'язані із завданням збитків і неотриманням підприємцем очікуваного прибутку внаслідок порушення своїх зобов'язань контрагентами підприємця або з інших незалежних від нього причин.

Внутрішні ризики залежать від здатності підприємця організувати виробництво і збут продукції. На них впливають такі чинники: рівень менеджменту, собівартість, якість і надійність продукції, умови збуту, реклама, організація післяпродажного сервісу, наявність оборотних засобів, клієнтура й ін.

Збиток від підприємницьких ризиків буває прямим і непрямим. Прямий збиток — це втрати основних і оборотних фондів, фізична шкода, заподіяна персоналу, фізична шкода і майновий збиток третім особам (населенню й організаціям).

Непрямий збиток — це неотримання доходу (упущена вигода) внаслідок перерви в господарській діяльності з різних причин.

Підприємницькі ризики можуть бути викликані такими причинами:

• природні (стихійні лиха);

• катастрофи (падіння літальних апаратів і їхніх частин, аварії, вибухи палива, хімічних речовин тощо);

• знос будинків і споруджень, поломки машин і устаткування;

• помилки персоналу;

• злочинні дії;

• порушення контрагентами підприємця своїх зобов'язань за угодами;

• непередбачені витрати — судові й інші.

До страхування приймаються також фінансові і комерційні ризики.

Фінансові ризики виникають у процесі управління фінансами підприємства. Найчастіше зустрічаються валютні, процентні і портфельні ризики.

Під валютними ризиками розуміють імовірність виникнення збитків від зміни обмінних курсів у процесі зовнішньоекономічної діяльності, інвестиційної діяльності в інших країнах, а також при одержанні експортних кредитів. До валютних ризиків належать операційний ризик (можливі втрати через зміну курсу валют), економічний ризик погіршення економічних показників роботи підприємства в національній валюті і ризик при консолідації балансів компаній однієї промислової групи, що розміщуються в різних країнах.

Під процентними ризиками розуміють імовірність виникнення збитків у разі зміни процентних ставок за фінансовими ресурсами. Серед них виокремлюють:

• позиційний ризик, що виникає, якщо відсотки за користування кредитними ресурсами виплачуються за плаваючою відсотковою ставкою;

• портфельний ризик, що відображає вплив зміни відсоткових ставок на вартість фінансових активів, таких, як акції й облігації. При цьому вплив здійснюється не на окремі види цінних паперів, а на інвестиційний портфель загалом;

• економічний (структурний) відсотковий ризик, пов'язаний із впливом зміни відсоткових ставок на економічне становище компанії в цілому.

Комерційні ризики пов'язані з можливістю недоодержання прибутку або виникнення збитків у процесі здійснення торговельних операцій внаслідок неплатоспроможності покупця в момент оплати товару; відмови замовника від оплати продукції; зміни цін на продукцію після укладення контракту; зниження попиту на продукцію.

Міждержавні ризики виникають при здійсненні підприємцями й інвесторами своєї діяльності на території іноземних держав. Дохід від бізнесу може зменшитися у разі несприятливої зміни політичної або економічної ситуації у країні. Втрата або зменшення доходу від бізнесу відбувається з різних причин, серед яких можна виокремити такі:

• зміна політичного ладу країни;

• експропріація або націоналізація об'єктів іноземної власності;

• знищення або ушкодження об'єктів власності в результаті воєнних дій і політичних заворушень;

• зміна загальногромадянського і спеціального видів законодавства (митного, податкового й ін.).

Для інвестора міждержавні ризики в цілому означають імовірність того, що об'єкти інвестицій будуть знищені або експропрійовані в результаті суспільно-політичних потрясінь або якщо різко погіршаться умови для інвестиційної або економічної діяльності в результаті зміни законодавчої бази.

Для підприємця міждержавні ризики означають можливість невиконання укладених міжнародних контрактів, пошкодження або втрату майна, інвестованих у бізнес коштів.

Політичніризики є найважливішою складовою міждержавних ризиків. Вони полягають у можливості недоодержання доходу або втрати власності іноземного підприємця або інвестора внаслідок зміни соціально-політичної ситуації у країні. Ці ризики виявляються у вигляді таких подій:

• зміни у валютному законодавстві, що перешкоджають виконанню міжнародних контрактів або репатріації валютного виторгу;

• зміни юридичної бази, що ускладнюють здійснення підприємницької діяльності;

• націоналізація або експропріація підприємств, створених за участю іноземних інвесторів;

• внесення змін в арбітражне право;

• воєнні дії, цивільні заворушення, що призвели до заподіяння шкоди майновим інтересам підприємців.



 

Created/Updated: 25.05.2018

stop war in Ukraine

ukrTrident

stand with Ukraine